19.02.11г. Перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор Попович дав інтерв'ю газеті "Урядовий кур'єр" . Наводимо основні моменти статті. Повний текст можно прочитати тут.

"У нас спільна мета - забезпечити ефективне проведення реформ у галузі".

"Процеси реформування, розпочаті у вугільній промисловості, назріли вже давно. Відтоді як виникла глибока суперечність між надзвичайно складним станом галузі та її ключовою роллю в забезпеченні енергетичної незалежності держави. Для усунення цього дисбалансу необхідно провести системні зміни, пов'язані з оптимізацією організаційно-управлінської структури підприємств, їхнім фінансовим оздоровленням, підвищенням ефективності виробництва, удосконаленням майнових відносин, формуванням конкурентного ринку вугілля.

- На сьогодні існує протиріччя між станом державних вугледобувних підприємств та їхнім значенням у паливно-енергетичному балансі та життєдіяльності шахтарських регіонів. Це і є найголовнішою проблемою. З одного боку, переважна більшість державних вугільних шахт потребує суттєвої державної підтримки. Без неї вони не можуть повноцінно працювати. Наприклад, наразі 50% фонду оплати праці фінансується з державного бюджету. З іншого боку, до 70% потреби теплових електростанцій України у вугіллі забезпечує державний сектор вугільної промисловості. Саме цей сектор є одним із найважливіших чинників у підтримці енергетичної безпеки держави. Крім того, практично всі шахти є містоутворюючими підприємствами. Вони забезпечують зайнятість переважної більшості населення шахтарських селищ і містечок та є основними платниками податків до місцевих бюджетів. Тому розв'язання цього протиріччя стане важливим кроком розвитку вугледобувних підприємств. Для досягнення мети необхідно забезпечити пропорційний розвиток усіх трьох головних складових виробництва: трудового і професійного потенціалу, гірничого господарства та техніко-технологічного стану. Нині вони, на жаль, перебувають у глибокому занепаді.

- На жодній з діючих державних вугільних шахт за останні 30 років реконструкція не проводилась. Отож гірничі роботи пішли вглиб від основного горизонту на сотні метрів. У зв'язку з цим доводиться утримувати кілометрові транспортні ланцюжки, багато забоїв потерпають від незабезпеченості повітрям, що обмежує видобуток вугілля. Оскільки продуктивні вугільні пласти відпрацьовані (на розкритих площах), то доводиться проходити все більше і більше гірничих виробок, через що значно зростають матеріальні витрати на тонну видобутку, буквально з'їдаючи фонд оплати праці. Окрім того, нинішній стан гірничого господарства шахт не дає можливості впроваджувати сучасну гірничу техніку. Старіння та плинність кадрів, незадовільний стан гірничого господарства і технічного рівня виробництва перетворилися на букет проблем вугледобувних підприємств. До нього можна додати і недостатні обсяги видобутку вугілля, а отже, і його реалізації за ринковими цінами. Це призводить до збитковості вуглевидобутку на державних шахтах. У свою чергу це породжує новий ланцюг проблем: необхідність отримання державних дотацій на часткове покриття витрат з виробництва товарної вугільної продукції; необхідність виділення з держбюджету хоча б мінімальних сум на технічне переоснащення шахт і на підтримку їх у безпечному стані; залежність рівня зарплати шахтарів від розміру державної підтримки, а не від видобутку вугілля; проблеми постійного зростання кредиторської заборгованості, яка вже перевищила 11 млрд грн та отримання глибоко збитковими шахтами кредитів у комерційних банках. І хоча державна підтримка для функціонування галузі з року в рік зростає, її обсяги вкрай недостатні для розвитку й фінансового збалансування галузі і майже не підйомні для державного бюджету країни.

- Передусім - у залученні недержавних інвестицій. Щоб усунути бар'єри на цьому шляху, міністерство веде активну роботу з доопрацювання проекту закону України щодо розвитку та особливостей роздержавлення вугледобувних підприємств. Адже на сьогодні головною, так би мовити, зовнішньою проблемою для галузі є те, що навколишнє господарсько-економічне середовище в основному вже засноване на корпоративно-приватній формі власності, а у вугледобувних підприємств власник - держава. Цей власник знеособлений. Міністерство керує власністю, але не володіє. Трудові колективи теж не власники своїх шахт. Напрямок вирішення протиріччя зрозумілий: приватизація шахт інвесторами, оренда підприємств під інвестиційні проекти, державно-приватне партнерство.

- Завдяки вжитим організаційним, технічним, фінансово-економічним та іншим заходам ще в квітні 2010 року падіння вуглевидобутку було зупинено. А з травня минулого року - стабілізовано його видобуток і забезпечено щоквартальне нарощення обсягів. А за підсумками січня-грудня 2010 року відставання було ліквідовано і забезпечено зростання видобутку вугілля порівняно з 2009 р. на 73,7 тис. тонн. У галузь уже пішли недержавні інвестиції: 308,6 млн грн - за рахунок впровадження механізму державно-приватного партнерства, 485,5 млн грн - кредити комерційних банків та 650 млн грн - поставка гірничошахтного обладнання за механізмом фінансового лізингу. Ці кошти дали можливість розпочати технічне переоснащення шахт. Окрім того, опрацьовано понад 60 проектів реконструкції шахт та є попередні домовленості з банками щодо довготривалих кредитних ресурсів, розпочато реформування організаційно-господарської форми вугледобувного підприємства. Не менш важливо й те, що порівняно з 2009 роком фонд оплати праці зріс на 20% та відроджено програму "Здоров'я шахтарів". 2011 рік підприємства галузі розпочали з нарощування темпів виробництва. Зокрема у січні вугледобувні підприємства України видобули 6 млн 537 тис. тонн вугілля, що на 9,6% або на 570,3 тис тонн більше за відповідний період минулого року. Обсяг видобутку вугільних підприємств державного сектору за січень 2011 року фактично склав 3 млн 317 тис. тонн, що на 214,3 тис. тонн більше плану, або 106,9 %. Порівняно з січнем 2010 року видобуток збільшився на 286 тис. тонн. І найважливіше: заробітна плата шахтарям виплачується своєчасно та у повному обсязі. Протягом січня фахівці міністерства розглянули та прийняли фінансові плани державних підприємств на 2011 рік, якими передбачено збільшення доходів від реалізації вугільної продукції та зменшення витрат на її виробництво. Проведено оптимізацію витрат за спожиту електроенергію, матеріали та обладнання. Це, у свою чергу, дасть можливість забезпечити своєчасний перехід шахтарів на нові тарифні ставки. Окрім того, по кожному вугледобувному підприємству розроблені інвестиційні проекти на 2011 рік. Загальна інвестиційна місткість їх складає 5,5 млрд грн, які планується задіяти за такими напрямами: за механізмом фінансового лізингу - 2,0 млрд грн, банківські кредити - 1,6 млрд, власні кошти підприємств - 1,1 млрд та інші інвестиції - 0,8 млрд грн. Ці та інші заходи сприятимуть держпідприємствам галузі у збільшенні в 2011 році видобутку вугілля на 1 млн тонн.

- Масштабні перетворення, що нині реалізовуються, якраз і покликані оптимізувати систему управління та підвищити якість виконання заходів з реформування галузі. Міністр Юрій Бойко приділяє значну увагу проблемам вугільної промисловості, вважаючи їх вирішення невід'ємним компонентом стабільності, енергетичної безпеки та економічного розвитку держави. Протягом останніх тижнів він відвідав кілька вуглевидобувних підприємств Львівської, Луганської та Донецької областей, де ознайомився з роботою як перспективних підприємств, так і проблемних, які першочергово потребують уваги з боку держави.

Під час візиту на Донеччину, міністр спустився у шахту "Полтавська" ДП "Орджонікідзевугілля", що має одні з найскладніших умов видобутку вугілля, та детально ознайомився з умовами праці на підприємстві і вже за підсумками візиту дав низку доручень. Можу запевнити, що спираючись на високопрофесійних спеціалістів, новоутворене Міністерство енергетики та вугільної промисловості системно підходитиме до виконання стратегічних завдань керівництва держави та відповідних програм реформування галузі. Насамкінець зазначу: незважаючи на всі проблеми, а іноді й відмінність підходів до їх розв'язання, міністерство, керівники на місцях, галузеві профспілки знаходять взаєморозуміння і співпрацюють. У нас спільна мета - забезпечити ефективне проведення реформ у галузі. Завершальним результатом реформування стане реальна конкурентоспроможність вугільної промисловості України, а її роль у забезпеченні енергобезпеки країни лише зростатиме.
Василь ЮРЧЕНКО. газета "Урядовий кур'єр". 15.02.2011р.

Главная  дек  ноя  окт  сен  авг  июл  июн  май  апр  мар  фев  янв  2010 г.   2009 г.   2008 г.   2007 г.   2006 г.